Home   Музичні промінчики

Музичні промінчики

Як розважити дитину під час карантину

Сьогодні, коли школи та дитячі садки закриті на карантин, діти змушені цілими днями залишатися вдома. У житті дитини важливу роль відіграє взаємодія з однолітками — школа, ігри у дворі, дні народження друзів тощо. Але під час карантину батьки повинні тримати їх в ізоляції — заради їх же здоров’я. Як же розважити дитину в ситуації, коли ви не можете допомогти їй гуляти на вулиці і спілкуватися з друзями?

Дитячі психологи і батьки розповіли про те, як пояснити дітям необхідність залишатися вдома і як розважити їх, поки вони знаходяться на карантині.

Перш за все, вам необхідно переконати дитину в тому, що поруч з нею завжди буде хтось, хто подбає про неї і знайде їй цікаве заняття.

Як говорити з дітьми про коронавірус: поради дитячих психологів

Психологи радять говорити з дитиною про коронавірус тільки в тому випадку, якщо дитина сама про це запитує. В іншому випадку вона все одно не буде вас слухати. Для маленьких дітей хвороба є абстрактним поняттям, а необхідність ізоляції засмучує їх найбільше.

Якщо ви змушені звернутися до медичного закладу, акцентуйте увагу дитини на те, що дорослі тут для того, щоб її захистити. Скажіть дитині, що ви теж знаєте, як захистити себе.

Придумайте веселий спосіб навчити дитину правильних звичок, щоб дати їй відчуття контролю. Наприклад, ви можете перетворити миття рук на гру. Скажіть їй: «Навколо віруси, тому нам потрібно бути обережними. Нам потрібно вимити руки, а потім я розповім тобі, як ще ми зможемо перехитрити віруси».

Дотримуйтесь графіка

Психологи стверджують, що під час карантину важливо підтримувати звичайний розпорядок дня дитини. У вас може виникнути велика спокуса оголосити карантин додатковими канікулами і цілий день сидіти перед екраном телевізора. Однак різка зміна графіка також може викликати у дитини стрес.

Корисно буде написати на аркуші паперу або на стікерах докладний розпорядок дня і повісити його так, щоб дитина постійно його бачила. Важливо, щоб у неї були чіткі очікування з приводу того, що буде відбуватися протягом дня — коли буде час для ігор, читання і відпочинку.

Підтримуйте контакт з друзями і близькими

Для дитини важливо підтримувати контакт з друзями — це знизить рівень її стресу. Також спілкуйтеся з близькими і родичами, яких ви не можете відвідати особисто, але хвилюєтесь про їхнє здоров’я.

Використовуйте Skype або інші відеочати. Навчіть своїх родичів користуватися ними, якщо вони не вміють. Спілкуйтеся з друзями та родичами в месенджерах і соцмережах.

Влаштуйте танцювальну вечірку

Якщо карантин не дозволяє вам гуляти з дитиною на свіжому повітрі, влаштуйте для дитини танцювальну вечірку вдома. Все, що вам потрібно, — знайти в Інтернеті відповідну музику.

Дитині також сподобається, якщо ви запропонуєте їй разом зробити декорації до вечірки. Ви можете зробити банери або плакати. Також вам можуть стати в пригоді новорічні гірлянди — вони створять вам святкову атмосферу.

Під час карантину використовуйте електронні пристрої з розумом

Батьки дотримуються різних думок з приводу того, чи можна дитині проводити час на карантині за екранами комп’ютерів, планшетів або телевізорів. Одні дозволяють дитині необмежено використовувати електронні пристрої, щоб розважити її, інші строго обмежують використання гаджетів.

Забороняти дитині користуватися гаджетами не варто, але необхідно правильно вибирати для неї контент. Їй підійдуть навчальні програми та канали на Youtube. Розважальні відео повинні відповідати віку дитини.

Залучайте дитину до роботи по дому

Дитячі психологи стверджують, що діти старші трьох років отримують користь від того, що допомагають батькам по дому. Чим молодша дитина, тим більше їй подобається допомагати батькам в різних домашніх справах. Вони допомагають прати, прибирати, накривати на стіл тощо.

Робіть з дитиною поробки

Різноманітні поробки — хороший спосіб розважити дитину і дати їй можливість проявити свої творчі здібності. Багато батьків стверджують, що це заняття подобається дітям. Для цього можна використовувати підручні матеріали: скотч, картонні коробки з-під взуття, обрізки тканини тощо. Для цих цілей добре підходить різнобарвний обгортковий папір: діти роблять з нього колажі, сукні для ляльок і навіть стіни для фортець. Навіть коли весь папір використаний, діти використовують залишки картонних втулок як мечі, влаштовуючи битви.

Фантазія дітей безмежна, і вони можуть використовувати для виробів та ігор практично все, що буде під рукою. Тому під час карантину не варто давати їм для ігор туалетний папір і паперові рушники.

Грайте в улюблені іграшки дитини

Як правило, у кожної дитини є улюблена іграшка, з якою вона може гратися годинами. У когось це настільні ігри, у когось — конструктори Лего. Діти люблять створювати різні об’єкти з деталей конструктора або просто сортувати деталі за кольором. Щоб мотивувати дитину, ви можете дати їй завдання. Наприклад, ви можете запитати її: «Наскільки високу вежу ти можеш побудувати?»

 

 

«Неслухняні ведмежата»

сценарій лялькової вистави для дітей молодшого

дошкільного віку БЖД

Мета: формувати уявлення дітей про небезпечні ситуації і способи поведінки у них; закріпити знання дітьми правил дорожнього руху;

формувати вміння аналізувати вчинки інших.

Дійові особи:

Мама-ведмедиця (ростова лялька)

Ведмежа Тіп

Ведмежа Топ

Зебра

Їжачок

Ведмеді

Сторожовий пес.

 

На ширмі виставлені дерева, дерев’яний будинок.

Перед ширмою з’являється ростова лялька мама-ведмедиця.

Ведучий: Ось і приїхала на дачу мама-ведмедиця зі своїми синочками — ведмежатами Тіпом і Топом.

На ширмі з’являються ляльки-ведмежата, які весело розмовляють і сміються.

Мама: Тіп, Топ! Почекайте, не шуміть. Сьогодні ми з вами підемо в далекий сад, в якому вже дозріли яблука і сливи. Але дорога туди далека, тож, треба спочатку пообідати, щоб вистачило сил пройти через ліс, широку дорогу. Ви погуляйте, а я приготую ваш улюблений суп і компот.

Тип: Мама, давай підемо зараз, разом і яблук наберемо і слив для компоту.

Мама: Ні, Тіп, спочатку треба пообідати. Та й фрукти ще не всі можна зривати. Адже деякі яблука дозрівають пізніше, а якщо є недозрілі фрукти, то може заболіти живіт.

Мама йде в дім.

Тіп: Топ, дуже довго чекати, коли ми вирушимо в сад. Давай підемо самі, наберемо яблук, слив, принесемо їх мамі. Ось вона зрадіє!

Топ: Не треба, Тіп, адже мама нам не дозволила.

Тіп: Мама сказала поки погуляти, ось ми і погуляємо в саду. Не бійся, Топ, я знаю туди дорогу.

Ведучий: І ось наші брати-ведмежата, не послухавши маму, вирушили в далеку дорогу.

На ширмі ведмежата весело крокують. Звучить весела бадьора музика. Чути звук рухомого транспорту, який стає все голосніше. На ширму вивішується пішохідний перехід (знак  «зебра»).

Топ: Дивись, Тіп, ми прийшли до широкої дороги, про яку нам казала мама. Ой, скільки машин! І все так швидко їдуть. Як же ми перейдемо дорогу?

Тіп: Я знаю як. Мама завжди каже, що переходити дорогу треба швидко, не відволікатися, на машини не задивлятися. Ось ми і перебежимо дуже швидко через дорогу.

Топ: Ти впевнений, що через дорогу треба перебігати? Мені здається бігти не треба.

Тіп: Ну звичайно треба, щоб обігнати машину.

На ширмі з’являється Зебра.

Зебра: Здрастуйте, ведмежата, куди це ви йдете одні?

Тіп: Ми йдемо у далекий фруктовий сад, щоб набрати яблук і слив для компоту.

Зебра: Ви йдете так далеко одні?

Топ: Так, мама зараз зайнята. Вона готує обід, а ми хочемо їй допомогти. Ось тільки не знаємо, як перейти дорогу.

Зебра: Допомагати мамі — це добре, але все-таки так далеко краще ходити з дорослими. Ну гаразд, я вам допоможу перейти через дорогу. Бачите, на дорозі намальовані білі смужки.

Топ: Бачимо, смужки на дорозі схожі на Ваші смужки.

Зебра: Вірно. Ці смужки навіть називаються як я — «зебра». Ці смужки допомагають пішоходам переходити дорогу. Якщо пішохід ступає на «зебру», то водії машин зупиняються, щоб його пропустити.

Тіп, Топ: От здорово. Спасибі вам, Зебра.

Зебра: Будь Ласка, але будьте уважні на дорозі. Щасливої дороги.

Ведмежата переходять дорогу і заходять у ліс. Чується спів птахів, звуки літаючих комах, шелест листя.

Топ: Тіп, як добре в лісі. Але я так втомився, що немає сил йти далі.

Тіп: Значить, нам треба зробити привал.

Топ: А що таке привал?

Тіп: Це коли всі сідають на травичку і розпалюють багаття.

Топ: Але ж у нас немає сірників. І мама весь час говорить, що запалювати сірники без дорослих не можна.

Тіп: Сірники є (дістає коробку).

Топ: Ти взяв сірники без дозволу?

Тіп: Але ж нам треба розвести багаття!

Топ: А може не треба? Давай так посидимо, відпочинемо.

Тіп: Та досить, не бійся, я знаю, як розпалювати вогнище.

Тіп і Топ нахиляються і розпалюють багаття. На ширму виставляється зображення палаючого багаття.

Топ: Ой, дивись, як швидко загорілися гілки. Тіп, я боюся. Вогонь дуже великий!

Тіп: Не бійся, я і сам боюся.

Звучить звук пожежної машини. На ширмі з’являється Їжак.

Їжак: Пожежники, швидше, у лісі може бути пожежа.

З’являються ведмедівеликі і «гасять» вогонь, йдуть. Зображення палаючого багаття прибирається.

Їжак: Це хто ж так необережно з вогнем поводиться? Адже в лісі можна розпалювати вогонь тільки в спеціальних місцях.

Тіп, Топ: Ми більше не будемо.

Їжак: Сірники дітям не іграшка, а в лісі треба бути особливо уважними з вогнем. Адже ліс горить дуже швидко, а гасити його доводиться дуже довго.

Тіп, Топ: Вибачте нас, дядько Їжак, ми більше так не будемо.

Їжак: Ну гаразд, пробачу, але і ви запам’ятаєте: вогонь в лісі може привести до великої біди.

Тіп, Топ: Запам’ятаємо, дядько Їжак. До побачення.

Ведучий: І наші ведмежата вирушили далі. До великого фруктового саду було вже недалеко.

Ведмежата крокують. На ширмі з’являються зображення фруктових дерев.

Тіп: Дивись, Топ, здається, ми вже прийшли. Ось і фруктовий сад.

Топ: Ура! Скільки яблук, груш, слив.Як чудово!

Тіп і Топ починають їсти фрукти.

Тіп: А мама казала, що ще не всі фрукти дозріли. Але вони всі їстівні. Тільки деякі кислі, а деякі — солодкі.

Топ: Вірно, Тіп, тільки я, здається, вже наївся. У мене живіт болить.

Тіп: І я наївся. У мене теж живіт заболів.

Ведмежата тримаються за животи лапами і стогнуть. З’являється сторожовий пес.

Пес: Хто це тут стогне? Ой, маленькі ведмежата. І, здається, їм потрібна допомога.

Тіп, Топ: Дядько сторожовий Пес. Покличте швидше  нашу маму. Ми хочемо додому!!!

Пес: Ай-яй-яй, скільки ви з’їли фруктів? Та ще недостиглих! А ваша мама вас вже шукає. Он вона йде.

Перед ширмою з’являється мама-ведмедиця.

Мама: Тіп, Топ, де ви?

Тіп, Топ: Мамо, ми тут.

Мама: Слава Богу, я вас знайшла. Що з вами? У вас болять животики?

Ведмежата кивають головами.

Мама: Вам доведеться прийняти ліки і замість смачного компоту пити тільки воду, щоб ваші животики перестали боліти.

Ведмежата, опустивши голови, слухають маму.

Ведучий: Ведмежата незабаром одужали і знову змогли бігати, стрибати і гратися. Але Тіп і Топ запам’ятали, що якщо не слухатися маму — можна потрапити в біду.