Home   Музичні промінчики

Музичні промінчики

«Неслухняні ведмежата»

сценарій лялькової вистави для дітей молодшого

дошкільного віку БЖД

Мета: формувати уявлення дітей про небезпечні ситуації і способи поведінки у них; закріпити знання дітьми правил дорожнього руху;

формувати вміння аналізувати вчинки інших.

Дійові особи:

Мама-ведмедиця (ростова лялька)

Ведмежа Тіп

Ведмежа Топ

Зебра

Їжачок

Ведмеді

Сторожовий пес.

 

На ширмі виставлені дерева, дерев’яний будинок.

Перед ширмою з’являється ростова лялька мама-ведмедиця.

Ведучий: Ось і приїхала на дачу мама-ведмедиця зі своїми синочками — ведмежатами Тіпом і Топом.

На ширмі з’являються ляльки-ведмежата, які весело розмовляють і сміються.

Мама: Тіп, Топ! Почекайте, не шуміть. Сьогодні ми з вами підемо в далекий сад, в якому вже дозріли яблука і сливи. Але дорога туди далека, тож, треба спочатку пообідати, щоб вистачило сил пройти через ліс, широку дорогу. Ви погуляйте, а я приготую ваш улюблений суп і компот.

Тип: Мама, давай підемо зараз, разом і яблук наберемо і слив для компоту.

Мама: Ні, Тіп, спочатку треба пообідати. Та й фрукти ще не всі можна зривати. Адже деякі яблука дозрівають пізніше, а якщо є недозрілі фрукти, то може заболіти живіт.

Мама йде в дім.

Тіп: Топ, дуже довго чекати, коли ми вирушимо в сад. Давай підемо самі, наберемо яблук, слив, принесемо їх мамі. Ось вона зрадіє!

Топ: Не треба, Тіп, адже мама нам не дозволила.

Тіп: Мама сказала поки погуляти, ось ми і погуляємо в саду. Не бійся, Топ, я знаю туди дорогу.

Ведучий: І ось наші брати-ведмежата, не послухавши маму, вирушили в далеку дорогу.

На ширмі ведмежата весело крокують. Звучить весела бадьора музика. Чути звук рухомого транспорту, який стає все голосніше. На ширму вивішується пішохідний перехід (знак  «зебра»).

Топ: Дивись, Тіп, ми прийшли до широкої дороги, про яку нам казала мама. Ой, скільки машин! І все так швидко їдуть. Як же ми перейдемо дорогу?

Тіп: Я знаю як. Мама завжди каже, що переходити дорогу треба швидко, не відволікатися, на машини не задивлятися. Ось ми і перебежимо дуже швидко через дорогу.

Топ: Ти впевнений, що через дорогу треба перебігати? Мені здається бігти не треба.

Тіп: Ну звичайно треба, щоб обігнати машину.

На ширмі з’являється Зебра.

Зебра: Здрастуйте, ведмежата, куди це ви йдете одні?

Тіп: Ми йдемо у далекий фруктовий сад, щоб набрати яблук і слив для компоту.

Зебра: Ви йдете так далеко одні?

Топ: Так, мама зараз зайнята. Вона готує обід, а ми хочемо їй допомогти. Ось тільки не знаємо, як перейти дорогу.

Зебра: Допомагати мамі — це добре, але все-таки так далеко краще ходити з дорослими. Ну гаразд, я вам допоможу перейти через дорогу. Бачите, на дорозі намальовані білі смужки.

Топ: Бачимо, смужки на дорозі схожі на Ваші смужки.

Зебра: Вірно. Ці смужки навіть називаються як я — «зебра». Ці смужки допомагають пішоходам переходити дорогу. Якщо пішохід ступає на «зебру», то водії машин зупиняються, щоб його пропустити.

Тіп, Топ: От здорово. Спасибі вам, Зебра.

Зебра: Будь Ласка, але будьте уважні на дорозі. Щасливої дороги.

Ведмежата переходять дорогу і заходять у ліс. Чується спів птахів, звуки літаючих комах, шелест листя.

Топ: Тіп, як добре в лісі. Але я так втомився, що немає сил йти далі.

Тіп: Значить, нам треба зробити привал.

Топ: А що таке привал?

Тіп: Це коли всі сідають на травичку і розпалюють багаття.

Топ: Але ж у нас немає сірників. І мама весь час говорить, що запалювати сірники без дорослих не можна.

Тіп: Сірники є (дістає коробку).

Топ: Ти взяв сірники без дозволу?

Тіп: Але ж нам треба розвести багаття!

Топ: А може не треба? Давай так посидимо, відпочинемо.

Тіп: Та досить, не бійся, я знаю, як розпалювати вогнище.

Тіп і Топ нахиляються і розпалюють багаття. На ширму виставляється зображення палаючого багаття.

Топ: Ой, дивись, як швидко загорілися гілки. Тіп, я боюся. Вогонь дуже великий!

Тіп: Не бійся, я і сам боюся.

Звучить звук пожежної машини. На ширмі з’являється Їжак.

Їжак: Пожежники, швидше, у лісі може бути пожежа.

З’являються ведмедівеликі і «гасять» вогонь, йдуть. Зображення палаючого багаття прибирається.

Їжак: Це хто ж так необережно з вогнем поводиться? Адже в лісі можна розпалювати вогонь тільки в спеціальних місцях.

Тіп, Топ: Ми більше не будемо.

Їжак: Сірники дітям не іграшка, а в лісі треба бути особливо уважними з вогнем. Адже ліс горить дуже швидко, а гасити його доводиться дуже довго.

Тіп, Топ: Вибачте нас, дядько Їжак, ми більше так не будемо.

Їжак: Ну гаразд, пробачу, але і ви запам’ятаєте: вогонь в лісі може привести до великої біди.

Тіп, Топ: Запам’ятаємо, дядько Їжак. До побачення.

Ведучий: І наші ведмежата вирушили далі. До великого фруктового саду було вже недалеко.

Ведмежата крокують. На ширмі з’являються зображення фруктових дерев.

Тіп: Дивись, Топ, здається, ми вже прийшли. Ось і фруктовий сад.

Топ: Ура! Скільки яблук, груш, слив.Як чудово!

Тіп і Топ починають їсти фрукти.

Тіп: А мама казала, що ще не всі фрукти дозріли. Але вони всі їстівні. Тільки деякі кислі, а деякі — солодкі.

Топ: Вірно, Тіп, тільки я, здається, вже наївся. У мене живіт болить.

Тіп: І я наївся. У мене теж живіт заболів.

Ведмежата тримаються за животи лапами і стогнуть. З’являється сторожовий пес.

Пес: Хто це тут стогне? Ой, маленькі ведмежата. І, здається, їм потрібна допомога.

Тіп, Топ: Дядько сторожовий Пес. Покличте швидше  нашу маму. Ми хочемо додому!!!

Пес: Ай-яй-яй, скільки ви з’їли фруктів? Та ще недостиглих! А ваша мама вас вже шукає. Он вона йде.

Перед ширмою з’являється мама-ведмедиця.

Мама: Тіп, Топ, де ви?

Тіп, Топ: Мамо, ми тут.

Мама: Слава Богу, я вас знайшла. Що з вами? У вас болять животики?

Ведмежата кивають головами.

Мама: Вам доведеться прийняти ліки і замість смачного компоту пити тільки воду, щоб ваші животики перестали боліти.

Ведмежата, опустивши голови, слухають маму.

Ведучий: Ведмежата незабаром одужали і знову змогли бігати, стрибати і гратися. Але Тіп і Топ запам’ятали, що якщо не слухатися маму — можна потрапити в біду.