Home   Психологічна сторінка

Психологічна сторінка

КОЛИ МАЄ ПОЧИНАТИСЯ РОБОТА БАТЬКІВ НАД ДУШЕЮ ДИТИНИ?

Про це пише Олександр Єльчанінов: «Чому такі важливі враження дитинства? Чому так важливо сповнити серце і розум дитини світлом і добром ще з раннього дитинства? У дитинстві — сила довіри, простота, м’якість, здатність співчувати, сила уяви, відсутність жорстокості. Потім, коли людина скам’яніє, зачерствіє душа, сприйняте в дитинстві може знову очистити, врятувати людину.

Дитина йде у цей світ зі здатністю пізнавати його емоційно. Дитина така сприйнятлива до почуттів матері!

Дивовижне видовище: немовля, яке вперше принесли до матері (якщо, звичайно, мати щиро хоче його бачити), притискається до тіла матері — і його щастя очевидне для всіх.

Але якщо мати не радіє дитині, ми спостерігаємо зовсім іншу картину. Така дитина незадоволена, погано ссе молоко, лякається і, очевидно, нещаслива.

Від народження діти надзвичайно чутливі до емоцій. Оскільки їхні знання про світ надто малі, їхнє спілкування зі світом відбувається на відчутті. Це є вирішальним фактом. Перші враження дитини про світ народжуються з її відчуттів.

Дитина постійно ставить запитання до батьків: «Ти мене любиш?» Якщо ми любимо дитину безумовно, вона відчуває, що наша відповідь «так».

Якщо ми любимо її із застереженнями, вона не почувається в безпеці і непокоїться. Відповідь, яку ми даємо дитині на це найважливіше запитання «Чи любиш ти мене?», — формує її розуміння життя і є вирішальною. Дитина зазвичай ставить нам це запитання своєю поведінкою, і відповідь ми їй даємо теж своєю поведінкою. Не тільки тим, що ми говоримо, а й тим, що робимо.

Своєю поведінкою дитина підказує нам, що їй необхідно: чи їй недостатньо любові, дисципліни, схвалення або розуміння. Своєю поведінкою ми задовольняємо ці потреби. Ми можемо це зробити тільки тоді, якщо наші взаємини формуються на безумовній любові.

Почуття любові до дитини в нашому серці може бути досить сильним. Але цього недостатньо. Чи бачить дитина з нашої поведінки, що ми її любимо? Любов до дитини ми розкриваємо через свої дії, те, що ми говоримо і що робимо. Але те, що ми робимо, означає більше. На дитину набагато більше враження справляють наші дії, ніж слова.

У  дитини є емоційні потреби, і дуже багато залежить від того, чи задоволені вони.

По-перше, від цього залежить, як почувається дитина: задоволена чи розсерджена тощо.   По-друге, це впливає на її поведінку: слухняна вона чи ні, грайлива чи похмура тощо.

Нині, на жаль, багато дітей не відчувають до себе щирої любові з боку родини. Та, мабуть, не буває батьків, які б не любили свою дитину.  Проблема в тому, що  нерідко дорослі не вміють, або не вважають за потрібне виражати свою любов, показувати її дітям.  Бути любимою і відчувати любов оточуючих до себе —  не одне й те саме. Згадайте, наприклад те, що жінки часто  скаржаться на те, що чоловіки їх не люблять. Люблять, турбуються, але не  завжди проявляють свою любов ззовні.   А жінкам потрібно бачити її, цю любов. — Те ж і з дітьми.

тут ви знайдете інформацію щодо розуміння дитини та виховання її з позицій позитивної педагогіки та психології

Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20